Дякую как пишется на украинском - Граматика и образование на Pisanino.ru

Translation of «дякую» into Russian

спасибо, благодарю, благодарить are the top translations of «дякую» into Russian.
Sample translated sentence: Моя родина в порядку, дякую. ↔ Моя семья в порядке, спасибо.

дякую

interjection

grammar

слово — выражение благодарности

Моя родина в порядку, дякую.

Моя семья в порядке, спасибо.
Ми дякуємо наших клієнтів і партнерів, хто був поруч з нами весь цей час!

Мы благодарим наших клиентов и партнёров, кто был рядом с нами всё это время!
Ми дякуємо наших клієнтів і партнерів, хто був поруч з нами весь цей час!

Мы благодарим наших клиентов и партнёров, кто был рядом с нами всё это время!

- мерси
- благодарю вас
- благодарю тебя
- поддерживаю.но это как кулацкий подпевала
- это как бы поддерживаю.но как кулацкий подпевала…как шакал перед шарханом..

благодарить
·
быть признательным
·
поблагодарить
большое спасибо
·
спасибо
благодаря
благодарю
·
большое спасибо

– Дякую, сер, – сказав Тотмен. – І «Газету», звичайно ж?

— Благодарю, сэр, — сказал мистер Тотмен. — Ну и, конечно, «Газету»?

А тут і собака не скаже «дякую».

А тут и собака не скажет спасибо.

З Америкою ж пов’язана моя перша і, дякувати Богові, остання велика омана про суть патріотизму.

С Америкой же связано мое первое и, слава Богу, последнее великое заблуждение о сути патриотизма.

Дякую за чудову тему в жовтневому випуску Ліягони за 2007 рік—сімейно-історичну роботу і відвідування храму.

Спасибо за прекрасную тему, предложенную в Лиахоне за октябрь 2007 года, – о семейно-исторической работе и посещении храма.

Після того як дитина поділиться своїми думками стосовно певного питання, ваша реакція може бути такою: “Дякую за те, що розповідаєш мені про це, і дякую, що довіряєш мені цю інформацію.

После того, как ребенок поделится своими мыслями относительно проблемы, вы можете ответить следующее: «Спасибо за то, что поделился этим со мной, и за то, что доверил мне эту информацию.

Петерсон шарпнувся, ще раз перевірив покази приладів, і його одутле обличчя враз набуло бурякового кольору: — Дякую.

Петерсон дернулся, еще раз проверил показания приборов, и его одутловатое лицо мгновенно стало багровым: — Благодарю.

— Дякую вам за вірну службу, — мовила Арахна. — Сподіваюся, що ви мене нагодуєте: я голодна, мов звір.

— Благодарю вас за верную службу, — небрежно молвила Арахна. — Я надеюсь, вы меня накормите: я зверски голодна.

Моя родина в порядку, дякую.

Моя семья в порядке, спасибо.

Одержуючи більше, ніж належить, він стримано дякував, але ніколи при цьому не усміхався.

Получая сверх положенного, он сдержанно благодарил, но никогда при этом не улыбался.

Скажімо, перед тим як воскресити Лазаря, «Ісус підвів очі до неба і промовив: “Батьку, дякую, що ти почув мене.

Например, прежде чем воскресить Лазаря, «Иисус поднял глаза к небу и сказал: „Отец, благодарю тебя за то, что ты меня услышал.

— Спасибі, товаришу Петров… Сердечно дякую за зустріч… Мою родину попередили?

— Спасибо, товарищ Петров… Сердечно благодарю за встречу… Мою семью предупредили?

Коли Свідки сходяться разом для поклоніння і приємного спілкування, то як від молодих, так і від літніх, як від нових, так і від тих, хто вже довгі роки служить Єгові, часто можна почути слова «дякую», «будь ласка» тощо (Псалом 133:1).

От молодых и пожилых, от тех, кто стал Свидетелем давно, и от тех, кто стал им недавно,— от всех, собравшихся для поклонения Богу и радостного общения, часто можно услышать такие приятные слова, как «спасибо» и «пожалуйста» (Псалом 132:1).

Ми дякуємо за численні внески, які були зроблені в її ім’я до Головного місіонерського фонду Церкви.

Мы благодарны за обилие пожертвований, переданных в Общий миссионерский фонд в память о ней.

Почувши це, начальник звернувся до свого помічника: «За 32 роки служби я ще не чув, щоб хтось дякував нам за нашу працю!»

Услышав это, начальник повернулся к своему заместителю и сказал: «32 года работаю в полиции и ни разу не слышал слов благодарности в наш адрес!»

На жаль, жебраку належить дякувати, якщо злодій віддає хоча б частину вкраденого…

Впрочем, нищий должен быть благодарен, если вор вернёт ему хоть крошку его собственности.

Я дякую, Батьку,

Отец мой Небесный, спасибо Тебе

— Дякую вам, пане; та єдине, що дороге мені на світі, це те, щоб добро, яке я роблю, походило від мене.

– Благодарю вас, сударь; но единственное, чем я дорожу на свете, это то, чтобы добро, которое я делаю, исходило от меня

Так, я навіть натрапив на туалетний папір, марка якого називається «Дякую«.

Да, я даже наткнулся на туалетную бумагу, которая называлась «Спасибо».

Дякую, що ви це підкреслили» (Джой).

Спасибо вам за то, что обратили на это внимание читателя» (Джой).

Дякую вам за безліч виявів любові і служіння, направлених на дуже багатьох людей.

Спасибо за бесчисленные акты любви и служения, которые вы предлагаете столь многим.

Павло ствердив: «Ми дякуємо Богові, Отцеві Господа нашого Ісуса Христа, завжди за вас молячись».

Павел пишет: «Благодарим Бога и Отца Господа нашего Иисуса Христа, всегда молясь о вас».

Фарисей, ставши, так молився про себе: “Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди: здирщики, неправедні, перелюбні, або як цей митник.

Фарисей, став, молился сам в себе так: Боже! благодарю Тебя, что я не таков, как прочие люди, грабители, обидчики, прелюбодеи, или как этот мытарь:

Источник

Перевод «дякую» на русский

Ваш текст переведен частично.
Вы можете переводить не более 999 символов за один раз.

Войдите или зарегистрируйтесь бесплатно на PROMT.One и переводите еще больше!

Бензин під тиском дешевого газу: дякую, що живий?
Бензин под давлением дешевого газа: спасибо, что живой?

Дякую Вам за приділену час і проявлений інтерес до ТМ «Timeopt»!
Спасибо Вам за уделенное время и проявленный интерес к ТМ «Timeopt»!

Дякую, Ліно Василівно, за творчість, що окриляє.
Спасибо, Лина Васильевна, за творчество, которое окрыляет.

Дякую за цю статтю Tadua.
Спасибо за эту статью Tadua.

Ваше тіло скаже вам «дякую» за відпочинок в Oasis Infinity Pool & SPA.
Ваше тело скажет вам «спасибо» за отдых в Oasis Infinity Pool & SPA.

Бесплатный переводчик онлайн с украинского на русский

Хотите переводить новости, письма друзей, официальные документы с украинского на русский? PROMT.One мгновенно переведет ваш текст с украинского на русский и на 7 других языков.

Точный переводчик

С помощью PROMT.One вы получите точный перевод текстов с украинского на русский, а для отдельных слов и фраз найдете примеры употребления в разных контекстах с переводами. Бесплатный онлайн-переводчик PROMT.One — достойная альтернатива Google Translate и другим сервисам, предоставляющим перевод с украинского на русский и с русского на украинский.

Нужно больше языков?

PROMT.One бесплатно переводит онлайн с украинского на английский, испанский, итальянский, казахский, немецкий, португальский, французский.

Источник

Содержание

Тайны украинского языка: волшебное слово «дякую»
Тайны украинского языка: волшебное слово «дякую»
дякую
См. также в других словарях:
Что такое дякую по-украински?
Как по-украински будет Спасибо большое?

Тайны украинского языка: волшебное слово «дякую»

Согласно этимологическому словарю Фасмера, от праславянского *sъpasi bogъ произошли и русское «спасибо», и украинское «спасибi».

Слово «спасибi» встречается в произведениях украинских классиков: Ивана Котляревского, Леси Украинки, Марка Вовчка, Павла Тычины, Тараса Шевченко.

А спасибі Богові, що сонечко на весну повернуло,
А то б земля була навік схолонула, заснула.

Павел Тычина, «Дума о трех ветрах».

Но от современного украинца в ответ на добрый поступок или пожелание чаще можно услышать «дякую», что точнее переводится как «благодарю».

«Дякую» пришло в украинский язык, как и множество других заимствований, из польского. А польское слово dziękuję, в свою очередь, произошло от немецкого danke. Тайны украинского языка: «краватка», у которой ничего общего с «кроваткой»

Причем корень всех этих слов восходит к общему праиндоевропейскому корню *tong-/*teng со значением «думать», «ощущать». Можно вспомнить и происходящие от этого корня английские слова thank — благодарить и think — думать.

Родственны с «дякую» и слова благодарности в белорусском («дзякуй»), чешском (děkuji) и словацком (ďakujem) языках.

Интересный факт: к общему праиндоевропейскому корню, от которого произошли украинские слова «дякую», «подяка» (благодарность), могут восходить слова, употреблявшиеся и в русском языке.

В толковом словаре В.И. Даля приводится статья, посвященная слову «дякать». Согласно ей, это слово, помимо значения благодарности в южновеликорусских и западнорусских говорах, было в ходу в калужском, тверском, костромском и орловском говорах и употреблялось в других, но близких значениях — «угощать», «беседовать», «намекать», «угождать».

Источник

Тайны украинского языка: волшебное слово «дякую»

А спасибі Богові, що сонечко на весну повернуло,
А то б земля була навік схолонула, заснула.

Павел Тычина, «Дума о трех ветрах».

«Дякую» пришло в украинский язык, как и множество других заимствований, из польского. А польское слово dziękuję, в свою очередь, произошло от немецкого danke.

Родственны с «дякую» и слова благодарности в белорусском («дзякуй»), чешском (děkuji) и словацком (ďakujem) языках.

Источник

дякую

или измените свой поисковый запрос.

См. также в других словарях:

Дякую — «Дякую» Сингл Океан Ельзи Выпущен 2004 Формат CD Записан 2004 Жанр поп рок Композитор … Википедия

дякую — нареч, кол во синонимов: 2 • спасибо (32) • украинизм (29) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов

Океан Эльзы (рок-группа) — Океан Ельзи Океан Ельзи Годы с 1994 Страна … Википедия

Океан Ельзи — В этой статье не хватает ссылок на источники информации. Информация должна быть проверяема, иначе она может быть поставлена под сомнение и удалена. Вы можете … Википедия

Океан Ельзы — Океан Ельзи Океан Ельзи Годы с 1994 Страна … Википедия

Океан Ельзы (рок-группа) — Океан Ельзи Океан Ельзи Годы с 1994 Страна … Википедия

Океан Эльзы — Океан Ельзи Океан Ельзи Годы с 1994 Страна … Википедия

Океан Эльзи — Океан Ельзи Океан Ельзи Годы с 1994 Страна … Википедия

Океан Эльзы (группа) — Океан Ельзи Океан Ельзи Годы с 1994 Страна … Википедия

Холодно (сингл) — «Холодно» Сингл Океан Ельзи Выпущен 2002 Формат Альбом Записан 2002 Жанр Рок Длительность 13 мин 15 сек … Википедия

Belarussisch — Weißrussisch (auch Belarussisch) Gesprochen in Weißrussland, Russland, Ukraine, Polen (in der Umgebung von Białystok), Lettland, Litauen, Kasachstan, USA Sprecher 7,9 Millionen Linguistische … Deutsch Wikipedia

Источник

Что такое дякую по-украински?

И в украинском слово «дякую», и в белорусском слово «дзякую» обозначает одно и то же: спасибо. И в польском языке существует аналогичное слово с тем же корнем, только звучит с фонетическими особенносями языка типа «дзенкуем»

Звучит само слово весьма интересно и необычно и для Русского человека понять что оно означает крайне непросто, особенно для тех, кто совершенно не знает Украинского языка или мовы, как принято говорить по-Украински. Так вот значение данного слова довольно простое и ничего сложного в этом нет, поскольку означает это «спасибо», то есть когда так говорят, то есть дякую, то просто кого-то благодаря, говоря обычно и привычное для всех спасибо.

Особенно это слово актуально стало вчера после того, как многие увидели по телевизору обращение Зеленского, который стал президентом Украины и говорил это слово, благодаря всех кто за него проголосовал.

дякую, переводится на русском как-спасибо))

Когда отдыхал в Крыму десять лет назад, то очень часто слышал от местных жителей слово «Дякую», если данное слово перевести с украинского языка на русский язык, то получается «спасибо».

Когда говорят слово «дякую», то люди тем самым выражают нам благодарность.

Хочу отметить, что похожее слово есть и в белорусском языке, слово «дзякую», означает оно также спасибо.

«Дякую» переводится с украинского на русский как «благодарю» или «спасибо». Произошло это слово от немецкого слова «данке», которое украинцы переделали в «данкую». Происхождение которого от слов «давать дань» или «давать данку». А буква «н» со временем убралась из украинского слова вследствие сокращения.

А как вообще можно придумать язык? Это же не эсперанто, который когда-то придумали, а теперь почти забыли. Язык любого народа формируется веками. При этом, любой язык включает в себя много заимствованных слов. Никому ведь не придет в голову сказать, что русский язык «придумывали» татары, финно-угорские народы, французы и так далее. Хотя, в русском языке немало слов, которые появились из языков других народов.

«Не спеть такой базар. «,

И Леся Украинка завелась

И спряталась в космических анналах.

Поэзии рифмующая вязь

Увязла в непроторенных каналах.

Ну так, Крым был украинской территорией, а на Украине государственный язык, как ни странно, украинский. Но. Насколько я знаю, этот факт никогда никого не обязывал говорить только на украинском языке, где бы то ни было. Да и украинских школ в Севастополе было меньше десяти, какая уж тут «украинизация».

Следует понимать, что слово дах пришло в современную украинскую мову не германской дорогой, а польской. В польский же язык дах как раз пришло с германского. Никак иначе. Но это история другая. И вопрос был бы другой.

Источник

Как по-украински будет Спасибо большое?

Если говорить по правильному как употребляется «спасибо большое» на украинском языке, то правильно будет «дякую велике», «дуже вдячний». Но так же стоит подметить что есть разные диалекты и эти слова могут звучать по другому. Слово «прошу» может заменить оба слова сразу.

Только нужно учитывать, что буква «Е» в украинском языке звучит, как русская «Э», а буква «И» в украинском слове читается, как русская «Ы».

Выражение «Спасибо большое!» по-украински можно произнести в разных интерпретациях. Например, «Щиро дякую!», «Велике спасибі!», «Дуже дякую!, » Вельми вдячна (-ий)!», «Красно дякую!». Например, отведав вкусное угощение, вставая из-за стола, гости говорят «Щиро дякуємо за смачну вечерю!»

Спасибо большое по украински будет «Дуже дякую».

Дуже вдячна (вдячний)

На Западной Украине вместо «Спасибо» и «Пожалуйста» часто говорят «Прошу» с ударением на последний слог.

На украинском языке такая фраза как «спасибо большое» может иметь не один вариант в произношении и соответственно в написании. Так вот по украинский выразить «спасибо большое» можно вот таким образом:

2) вот второй вариант: красно дякую;

3) а вот ещё: вельми вдячна.

Еще одна, как я думаю, проблема; перестать отвечать на вопросы русскоязычных украинцев на русском языке. Не раз слышала, что его понимают плохо (суржик понимают хорошо, а чистый не очень).Это от дефицита общения. Еще у нас мало исторических украинских фильмов.

Люди мало знают украинских современных писателей и поэтов. Как исправить: Лично я, пишу в магазин и предлагаю закупить книги того или иного автора.

Источник

1
покорно

покірно[е], покірливо, покорне, упокорено. [Покірно (покірливо, покорне) схилив голову]. Просить -но — прохати покірно (покірливо, похильно). -но (покорнейше) прошу садитесь! — уклінно прохаю, сідайте. -но (покорнейше) благодарю — уклінно дякую; красненько дякую. [Встромити палець межи двері… Уклінно дякую! Може хто инший зохотиться (Коцюб.)].

* * *

покі́рно, покі́рливо, упоко́рено

покорно благодарю́ — уклі́нно (красне́нько, кра́сно) дя́кую

покорно прошу́ — а) уклі́нно прошу́ (проха́ю), покі́рно прошу́; б) ще б пак!

Русско-украинский словарь > покорно

2
благодарить

кого и -дарствовать дякувати кому. Покорно благодарю — щиро дякую, уклінно д., красно дякую. Благодаря кому, чему — завдяки кому, чому; (обыкновенно с отрицательным значением: вследствие чего) через кого, через що. [Через тебе це лихо скоїлося].

* * *

дя́кувати

Русско-украинский словарь > благодарить

3
внимание

увага; (сильнее) пильна увага. Обращать, обратить внимание на что-л. — звертати (звернути) увагу (свою або чужу) на що, уважати, уважити на що, зважати, зважити на що, оглядатися (оглянутися) на що, класти (покласти) увагу на що, (

вульг.

) вдаряти (вдарити) на що; (находить привлекательным) накидати (накинути) кого оком; (сжалиться) зглянутися на кого. [На все сам звертає увагу (Рудч.). На вважають вони на літа, на вроду (Шевч.). Москаль на сльози не вдаря (Ном.). Вона недужа лежала, дак він і тоді уваги не клав (Червіг.). Я вже її накинув оком. Згляньтеся (огляньтеся) на мене невидющого!]. Обращать на себя (привлекать к себе) внимание, быть принятым во внимание — спадати, спасти кому на увагу, притягати, притягти (привертати, привернути) до себе чиюсь увагу, кидатися, кинутися на увагу комусь. [Уривок з пісні, що спав на увагу ще авторові «Исторіи Русовъ» (Єфр.). Він притяг до себе увагу таткову (Крим.). Кожному мусіла кинутися на увагу його чорна борода (Крим.)]. Обратите внимание — уваж, уважте, вважай, уважайте. Сосредоточивать внимание — збирати (зосереджувати) увагу на чому. Не обращать, не обратить внимания, оставлять без внимания — не звертати уваги, не вважати, не (по)турати на що, занехаювати, занехаяти що, занедбувати, занедбати що, нехтувати, знехтувати (занехтувати) що, чим, легковажити що. [Хай сміються, не потурай на те. Він занедбує (нехтує, легковажить) свої обов’язки]. Он, и внимания не обращает на это — він і байдуже на те, про те, до того (Квіт.). А это остаётся без внимания — а це байдуже, а про це (за це) байдуже. Принимать во внимание, в соображение что-л. — брати, взяти що на увагу, зважати, зважити на що-неб., уважати, уважити на що-неб., мати на увазі, оглядатися, оглянутися на що. Принимая во внимание — беручи до уваги що, зважаючи, уважаючи на що, маючи на увазі що, з уваги, з огляду на що, як на що, як на кого. [Маємо письменство не так-то вже й бідне, як на наші обставини]. Представлять чьему-л. вниманию — подавати, подати кому до уваги щось, ставити, поставити що-н., кому-н. перед очі, на очі. [Левицький поставив перед очі читачеві багатющу колекцію «пропащих» (Єфр.)]. Отвратить (отвлечь) внимание — відвернути (одтягти) увагу чиюсь, (

вульг.

) заґавити кого. [Я піду їх заґавлю, а ти бери (Мнж.)]. Оказать внимание — дати увагу комусь, показати увагу, зробити ласку. Благодарю за внимание — дякую за увагу, я вдячний за уважність (до мене, до тебе). Относиться со вниманием к чему, посвящать внимание чему-л. — віддавати увагу чомусь. Заслуживающий, достойный внимания — вартий уваги, (справедливый) слушний. [Думка ця слушна: дає вихід із становища].

* * *

ува́га; ува́жність, -ності

обраща́ть, обрати́ть внимание на кого́-что — зверта́ти, зверну́ти ува́гу на ко́го-що, уважа́ти, ува́жити на кого-що

принима́ть, приня́ть (брать, взять) во внимание что — бра́ти, узя́ти до уваги (на увагу) що, зважа́ти, зва́жити (уважа́ти, ува́жити) на що

Русско-украинский словарь > внимание

4
душа

1) душа (

ум.

душка, душечка, душиця). [Людина з великою душею. Це чоловік без душі. Він був душею нашого товариства. В його творах багато душі]; (обращение к любим. человеку) душа (

ум.

душечка, дуся), серце (

ум.

серденько). [Жінко-душечко! Марусю- дусю!];

2) (особа, кто-нибудь) душа, (иногда) дух. [Забере з собою приятелів душ трицять (Куліш)]. Ни души — ані душі, ані душечки, ні духа[у], ні хуху ні духу, нікогісінько. Ни -ши живой — ні духу[а] живого, ні живого духу[а], ані живої душечки. Нет ни -ши — нема ні духа[у]. [У цілому замку немає ні духа (Л. Укр.)]. Село Корчовате — чимале село, але з панів — ні духа (Кониськ.)];

3) (передняя часть шеи у челов., самая ямочка) душа. [Застебнеться під саму душу (Квітка)]. Без души — не тямлячи себе, не тямлячись. [Не тямлячись з радощів]. Быть без -ши от кого, -ши не слышать (не чаять) в ком — коло кого всією душею упадати, дух за ким ронити. [Я за тобою й дух роню, а ти за мене забуваєш (Грінч.)]. Отвести -шу — спочити душею, (

поэтич.

) душу відволожити. Отдать богу -шу (умереть) — богу душу віддати. До глубины -ши — до живого, до самого серця, аж до дна душі. Душа в -шу — як одна душа, як один (їден) дух. [Років з три жили, як одна душа (Васильч.)]. За милую душу — залюбки, з дорогою душею. От -ши — з душі, від [з] щирого серця. От всей — ши — з усієї душі, від [з] щирої душі. [З душі бажаю (Кул.)]. Дякую тобі з усієї душі (Крим.). Від щирої душі готовий я віддати (Сам.)]. Всей -шой — від [з] душі (щирого серця), з дорогою душею, з цілого серця. [Люблю тебе з цілого серця]. По -ше — до душі, до серця, до в[с]подоби, до мисли. Приттись (приходиться) по -ше — припасти (припадати) до душі, до серця, до в[с]подоби, пристати (прийтися) до душі. Сколько -ше (-шеньке) угодно — скільки душа (душечка) забажає, досхочу. Трогать -шу — порушувати душу, доходити до душі, до серця. Хватать за -шу — брати (хапати, торкати) за душу. [Так і бере тебе за душу]. Чего -ше угодно — чого душа забажає. В душу не идёт — в душу не лізе. На душе мутит — з душі верне, нудить, млосно. Душа в пятки ушла — на [у] душі похололо, душа не на місці. Чуть душа держится — тільки душа в тілі, (

фамил.

) тільки живий та теплий.

* * *

душа́; осо́ба

без души́ — у за́хваті, у захо́пленні; не тя́млячи (не пам’ята́ючи) себе́, не тя́млячись

в душе́ — у душі́, у ду́мці, у думка́х; у душі́

говори́ть, поговори́ть по душа́м (по душе́) — говори́ти, поговори́ти (побала́кати) щи́ро (по щи́рості, щиросе́рдо, щиросерде́чно, відве́рто)

Русско-украинский словарь > душа

5
конец

1) (предел в пространстве) кінець (-нця), край (р. краю),

ум.

кінчик, кінчичок (-чка), краєчок (-чка). [Попустила низько кінці стрічок (Сл. Гр.). Кінцем ножа копирсає (Сл. Гр.). Щось лізе вверх по стовбуру до самого краю (Шевченко)]; специальнее: (острый) штих (- ха); (теснее: яйца, огурца

и т. п.

) но[і]сок (-ска); (тупой: яйца, веретена, огурца

и т. п.

) гузка; (пальца на руке) пучка; (каждого из четырёх краёв платка, квадрата, каждого разветвления развилины) ріг (р. рогу), (

ум.

) ріжок (-жка); (загнутый: полоза в санях) скорс (- са); (кнута, арапника) приконечник, хвостик (-ка); (стержня) шпинь (-ня); (ножка циркуля, которой проводится окружность) околичник (Шух.). -нец аллеи, поля — кінець (край) алеї, поля. -цы города — кінці (краї) міста; (части) дільниці (частини) міста. Палка о двух -цах — у палиці два кінці; палиця на два кінці. Всякая вещь о двух -цах — кожна річ має два кінці. В -нец чего — на кінець, на край чого. [Замчали мене кудись на кінець села (М. Вовч.). Окуляри йому зсунулися аж на край носа (Єфр.)]. Из -ца в -нец — від (з) краю до краю, з кінця в кінець. [Там (в Україні) широко, там весело од краю до краю (Шевч.). Хай вона (пісня) з краю до краю гуляє (Грінч.)]. Со всех -цов — з усіх усюд(ів), звідусіль. В -це, на -це чего — кінець, край, в (на) кінці, на край, навзкрай, по кінець, по край, на краю, з краю чого. [Сидить батько кінець стола (Шевч.). Сіла кінець столу (Тесл.). Росте вона край чистого поля (Рудан.). В кінці хуторця буде будиночок біленький (М. Вовч.). Жила вдова на край села (Пісня). Навзкрай ниви курився димок (Сл. Гр.). Десь там, по край села, гука якась-то мати (Яворн.). На краю ліса (Франко)]. Ударение во французском языке стоит на -це слова — наголос у французькій мові стоїть на кінці (наприкінці) слова. В самом -це, на самом -це — в (на) самому кінці, на самому краю, наостанці. [А наостанці, під сьогоднішньою дниною було записано (у щоденнику) усю пригоду (Крим.)]. Находящийся в -це, на -це — кінцевий, прикінцевий. Без -ца, нет -ца — без кінця, без краю, без кінця-краю, нема краю, нема кінця- краю. [Нема краю тихому Дунаю (Мет.)]. Не имеющий -ца — безкраїй; срвн. Бесконечный. Точить -нец ножа — гострити кінець ножа. Соединить два -ца — сполучити два (обидва) кінці. -нец к -цу — кінець (кінцем) до кінця, край до краю. Прятать, хоронить -цы — ховати кінці. И -цы в воду — і кінці у воду. Сводить -цы — добре орудувати (своїми) справами, викручуватися, крутити-вертіти. Сводить -цы с -цами — зводити кінці з кінцями, жити ощадливо. Еле сводить -цы с -цами — ледве перебуватися (перемагатися). -цы с -цами не сходятся — кінці з кінцями не сходяться. -нец глухой,

техн.

— кінець сліпий;

2) (отрезок ч.- л.) кінець, край чого. Бросить -нец с лодки — кинути кінець (кінець мотуза, мотуз) з човна;

3) (торговая единица) шматок (-тка), сукна) штука, (полотна, материи) сувій (-вою). -нец пряжи — пуд пряжі. -нец снасти — сто сажнів снасти. Хазовый (казовый) -нец — показний кінець (край);

4) швальный -нец (верва) — дратва;

5) (доля) частина, частка, пайка. У нас подать на два -ца разводят — у нас податок (подать) розписують (розкладають) на два півріччя;

6) (о расстоянии) кінець, перехід (-ходу), переїзд (-ду). Большой, порядочный, добрый -нец — довгий (далекий, здоровий, добрий) кінець (перехід, переїзд), не блигомий світ, добра промашка. [Такі переходи здорові од вокзалів до тюрми (Теел.). Од нас до вас не блигомий світ — за годину не дійдеш (Київщ.). До лісу добра промашка (Звиног.)]. Нанять извозчика в один -нец — найняти візника на один кінець. Оба -ца — обидва кінці; туди й назад. В оба -ца — на обидва кінці; туди й назад;

7) (предел времени и действия) кінець, край, приконеччя. [Надіходив кінець лекції (Крим.). Всьому під сонцем край один, всьому земному — тлін і тлін (Філян.). Сиджу в кімнаті, жду краю ночі (Черняв.). Уся зима була тепла, а приконеччя дуже холодне (Сл. Гр.)]. Начало и -нец — початок і кінець. Не иметь ни начала, ни -ца — не мати ні початку, ні кінця (ні краю, ні кінця-краю). От начала до -ца — від (з) початку до кінця. Нет ни -ца, ни краю — нема кінця-краю. -ца-краю не видно — кінця- краю не видк[н]о. В -це, на -це — в кінці, наприкінці, наостанці, наостан[т]ку, на приостанку, на остан[т]ок, на скінчанні, на скінчу, на скінчі (Куліш); (напоследок) напослідок, напослідку. [Наприкінці того-ж року поїхав він на Херсонщину (Єфр.). Дякую вам за вашу прихильність, що хоч наостанці виявилась (Крим.). Лаговському бажалося, хоч наостатку, на прощання, надивитися на них (Крим.). Що це він на приостанку розказував? (Борзен.) Криваві чвари, що почались на скінчанню 15-го віку (Куліш). На скінчу схопила себе обіруч за лиця (Свидниц.)]. В -це месяца, года — в кінці, наприкінці, під кінець, в кінець, наостанку місяця, року; з кінцем місяця, року. [Якось я вже в кінець літа прийшла (Грінч.)]. В самом -це, в -це всего — наостанці, наостан[т]ку, наостан[т]ок, насамкінець, на(при)послідку; срвн. Напоследок. В -це-концов — кінець-кінцем, нарешті, врешті, наостанку, наостанці, насамкінець. [Кінець-кінцем ніхто не знав, що можна, чого не можна (Єфр.). Він слухав усього пильно, радувався, а все-таки нарешті осмутнів і задумався (М. Вовч.). Покинувши чесну працю, руйнував своє село і врешті підпалив клуню (Грінч.). Наступництво політичної й духовної власти наостанці переходить з Візантії на Русь (Єфр.)]. Под -нец — наприкінці, на кінці, під кінець, при остан[т]ку, наостан[т]ку, на остан[т]ок, при послідку; срвн. В конце. [Навіть в душі нам залізти забажали на кінці (Франко). При остатку козачка заграли (Житом. п.). Розмови наші, співи й на останок уривчаста, палка, завзята річ (Л. Укр.). Тепер я при послідку своєї служби і під суд попав (Звиног.)]. К -цу — під кінець, на кінці, наприкінці. К -цу лета — під кінець (наприкінці) літа. Дело близится к -цу — справа доходить кінця (краю). В -нец, до -ца — вкрай, до краю, до решти, до остан[т]ку, до останнього, до-щенту, геть, геть-чисто. [Збавив своє здоров’я вкрай (Звиног.)]. Разбранить в -нец — вилаяти на всі боки (на всі заставки) кого. До -ца — до кінця, до краю, до останку, до послідку; (всё до капли, решительно всё) до щерця, до ґрунту, до щаду, (

вульг.

) до канцура, до шниру. [До кінця там досидів (Сл. Гр.). Будуть захищатись до краю (Коцюб.). Як не дасть бог талану змалку, то й не буде до останку (Номис). Кажи всю правду до щерця (Мова). Очі, шию, голос твій буду пить до щаду (Пачов.)]. До -ца жизни, дней — довіку, довічно, повік, до смерти, віку, до суду-віку, до віку й до суду, до кончини (до скінчання) віку, поки живота. [Гуляла-б довіку дівчиною молодою (Мет.). Не взнать тому весни повік, хто серцем холодний (Самійл.). Будеш у мене до смерти-віку хліб-сіль уживати (Дума)]. При -це жизни — наприкінці життя, на скінчанні (на сході) віку. Не без -ца же — не довіку-ж, не доки. [Пора була молодих за стіл сажати, не доки тут стояти їм (Сл. Гр.)]. Достигнуть желаемого -ца — дійти бажаного (жаданого) кінця. Положить -нец чему — зробити (покласти, дати) кінець (край) чому, берега дати чому. [Треба рішуче цій практиці зробити кінець (Н. Рада). Цьому процесові край вже покладено (Єфр.)]. Чтобы положить -нец этим толкам — щоб покласти край цим пересудам, поговорам. Приводить, привести, доводить, довести до -ца что — доводити, довести до кінця, (до) краю що, доходити, дійти краю у чому, довершити що. [Тепер, щоб ви знали, треба краю доводити, коли й де вінчати (Шевч.). Він не вміє нічого довершити (Л. Укр.)]. Приближаться, приблизиться, приходить, прийти, подходить, подойти к -цу — доходити, дійти краю (до краю, до кінця), кінча[и]тися, (с)кінчитися, бути на скінчу (Свидн.), вийти на кінець; срвн. Приходить 1. [Третя зима його життя доходила краю (Короленко). Екзамени дійшли до краю (Крим.)]. Дело приближается к -цу — справа доходить кінця. Приходило к -цу что у кого — став (почав) вибиватися з чого хто. [От і стали ми з харчів вибиватись (Короленко)]. Пришло к -цу что — (с)кінчилося що, завершився кінець чого, в чого. [У денної бійки кінець завершився (Рудан.)]. Водка приходит к -цу (

шутл.

) — горілці видко денце. Расследовать, узнать дело до -ца — розслідити (розвідати, дізнати) справу до кінця (до краю), дійти кінця справи. [Не дійшли ми кінця сеї справи (Куліш)]. -нец света (мира) — кінець (кончина) світу (світові). Вот и -нец всему — от і край усьому; от і все (с)кінчилося; от і по всьому. Всему есть -нец, всё имеет свой -нец — всьому (на все) є (єсть) кінець (край). -нец слезам, заботам — кінець (край) сльозам, турботам. -нец службы — кінець служби[і]; (завершение) відслуга. Ещё не настал -нец его несчастьям — ще не настав (не прийшов) кінець його нещастю. -нец делу; дело с -цом; да и -нец — скінчено справу; та й по всій справі; та й край! та й уже! та й квит! та й конт! по цей дуб миля. -нец чему — по чому. [Вже по дощеві (Звиног.)]. -нец был бы мне, будет нам — було-б по мені, буде по нас. Пришёл кому -нец — прийшов кінець кому, прийшла на кого остан[т]ня година, (

перен.

) урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому, (

фам.

) сів маком хто. Тут тебе и -нец (капут, аминь) — тут тобі й край, капут, амінь, рішенець, решта, (

провинц.

) рехт, гак, хата, ярмиз, саксаган, амба, капець, капурис, каюк. -нец — делу венец, -нец дело венчает (красит) — кінець — ділу вінець (Номис). Не смотри начала, смотри -ца — не вважай на цвіт, бо чи буде ще плід. Не хвались началом, похвались — цом — не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. На худой -нец — в найгіршому разі. Всему бывает -нец (о терпении) — на всякий терпець буває кінець;

(цель) мета, ціль (-лі). На какой -нец ты это делаешь? — нащо (навіщо) ти робиш це?

* * *

кіне́ць, -нця́; край, род. п. кра́ю

в конце́ — у кінці́; напри́кінці и наприкінці́

в конце́ концо́в — кінець кінце́м, вре́шті-решт, зре́штою

в о́ба конца́ — в оби́два кінці

до конца́, в коне́ц — до кінця́, до кра́ю, укра́й, до ре́шти; остато́чно

Русско-украинский словарь > конец

6
мерси

нрч.

мерсі, спасибі, дякую.

* * *

мерсі́

Русско-украинский словарь > мерси

7
на

предл.

I. 1) с

вин. п.

— а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) — на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем — пальцем на кого показувати. Смотреть на кого — дивитися на кого. Закричать на кого — закричати на кого. Доносить, клеветать на кого — доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого — скаржитися на кого, (

зап.

) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого — скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого — сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас — я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя — я беру це на себе. Он много берёт на себя — він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него — жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф — на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь — на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого — вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого — іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого — виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров — собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт — з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать — він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору — іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду — не бичую, а з гори йду — не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево — вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо — вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб — намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол — сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю — кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень — наткнутися на камінь. Положить на стол — покласти на стіл. Окна выходят на улицу — вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы — це впливає (має силу) на здоров’я, на нерви. Броситься кому на шею — кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею — на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум — спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум — мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится — розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо — говорити на ухо. Стать на колени — см. Колено 1. Кто назначен на это место? — хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово — вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон — посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо — відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! — що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку — покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык — перекладати на українську мову. Писать на украинском языке — писати українською мовою, (

зап.

) в українській мові. Вариации на тему — варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды — спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду — посадити на самий хліб і воду. Он на все руки — він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на — не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) — на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север — простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад — повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток — подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн — я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку — на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в’язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор — карета в’їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону — перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты — йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу — піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту — піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну — іти на війну. Ехать на воды — їхати на води. Вести на казнь — вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок — викликати на дуель (

гал.

на поєдинок). Звать на свадьбу — закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) — на що; срв. О, об 2. На другой день — другого дня, на другий день. На третью ночь — третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху — на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра — на(в)завтра. На следующий год — на той рік, на наступний рік. На будущее время — на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля — уночі з четвертого на п’яте липня. В ночь на 5-е июля — уночі проти п’ятого липня. С понедельника на вторник — з понеділка на вівторок. Со дня на день — з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени — на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю — їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней — відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней — на кілька (декілька, скількись) день. На два года — на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) — на що, за що. [Не на те козак п’є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги — я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что — проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре — помножити п’ять на чотири. На половину меньше — на половину менше. Убавить на треть, на половину — зменшити на третину, на половину. Разделить на двое — розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего — на чотири, на п’ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо — на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх — обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей — (по)купити на три карбованці, на п’ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей — я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один — сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) — на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи — на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги — він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение — віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги — грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку — з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого — засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным — на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник — шити сорочку про свято. На чёрный день — про чорний день, про лиху годину. На случай — про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара — на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт — на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) — (до)кинути про кого, (

шутл.

) водою бризнути на кого. На риск — на риск, на відчай. На жизнь и на смерть — на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть — забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня — до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес — купувати на вагу що. На беду — на біду, на лихо, на нещастя. На встречу — см. Навстречу. На силу — см. Насилу. На память — а) на пам’ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам’ять; см. Память 2. На голодный, желудок — на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;

2) с

предл.

п. — а) на вопрос: где, на ком, на чём — на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу — пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле — сидіти на стільці. Книга лежит на столе — книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок — я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке — рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках — нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах — сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах — із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах — це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах — стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме — в мене не те на думці. На небе и на земле — на небі і на землі. На небосклоне — на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе — на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре — міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера — на березі (над берегом) озера. На дне бутылки — на дні пляшки. На всех углах улиц — на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу — на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш

и т. п.

). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого — на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке — бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы — жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села — ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина — я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье — на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности — уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок — за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике — стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте — на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком — бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе — спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался — він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом — дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди — різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге — писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды — держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке — переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях — їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых — їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях — я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах — плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах — битися на шпадах. Передать на словах — переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле

и т. п.

) — грати, заграти на що и на чому (

напр.

на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях — ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке — пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах — карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку — на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу — віз важкий на ходу и до ходу. На коленях — см. Колено 1. На цыпочках — см. Цыпочки. На четвереньках — см. Четвереньки. На корточках — см. Корточки. Компания на акциях — акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) — на чому. Быть на службе — бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах — бути на варті (на чатах). На побегушках — см. Побегушки. На смертном одре — на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) — на чому. На этой, на прошедшей неделе — на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях — цими днями. На святках — святками. На досуге — на дозвіллі. На отъезде — на від’їзді, від’їздячи. Жениться на тридцатом году — оженитися на тридцятому році;

3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь — на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь — з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).

II. На —

1) (

мн.

нате),

глаг. нрч.

— (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с

вин. п.

). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку — ось на, це тобі на горілку. На, возьми! — на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту — (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;

междом.

— о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! — о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! — от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б’ють, за брехню віри не дають, — оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! — диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!

* * *

предл.

с вин. п.

на (кого-що)

положи́ть кни́гу на сто́л — покла́сти кни́жку (кни́гу) на стіл

сесть на ме́сто — сі́сти на мі́сце

глу́х на одно́ ухо́ — глухи́й на одно́ (на одне́) ву́хо

ста́рше на шесть лет — ста́рший на шість ро́ків

взять на не́которое вре́мя — узя́ти на яки́йсь (на де́який) час

на бу́дущее вре́мя — на майбу́тній час, на майбу́тнє; нада́лі

на за́втра — на завтра

помножить на два — помно́жити на два; ; на (що)

на сле́дующий день — день; на (що), про́ти (чого)

в ночь на пя́тое ию́ня — в ніч на пя́те че́рвня, вночі про́ти п’я́того че́рвня; на (кого-що), до (чого)

идти́ на работу — іти́ на роботу (до робо́ти)

сзыва́ть на бой — склика́ти на бій (до бо́ю); на (що), про (що)

учи́ться на сле́саря — учи́тися на слю́саря

отре́з на пальто́ — відріз на пальто́

ве́домость на вы́дачу зарплаты — відомість на ви́дачу зарпла́ти

на вся́кий слу́чай — всякий

на пра́здник — на свя́то; про свя́то

с предложн. п.

на (кому-чому)

лежа́ть на кровати — лежа́ти на лі́жку

на его́ отве́тственности — на його́ відповіда́льності

выступа́ть на съе́зде — виступати на з’ї́зді; на (кому-чому), при (кому-чому), (чого), перед (ким-чим);

служи́ть на фло́те — служи́ти на (у) фло́ті

на мои́х глаза́х — на моїх оча́х, у ме́не пе́ред очи́ма, пе́ред мої́ми очи́ма

на ста́рости лет — на (при) ста́рості літ

на [э́тих] днях — день

на той (на бу́дущей) неде́ле — неделя

на той (на про́шлой) неде́ле — неделя; на (чому, що), у (що)

игра́ть на свире́ли — грати на сопілці (на сопі́лку, в сопі́лку)

игра́ть на роя́ле — гра́ти на роя́лі; на (кому-чому); чаще переводится конструкциями без предлогов

е́хать на парохо́де — ї́хати паропла́вом (на паропла́ві)

прилете́л на самолёте — прилеті́в літако́м (на літаку́); на (кому-чому), з (ким-чим)

стол на трёх но́жках — стіл на трьох ні́жках (з трьома́ ні́жками)

матра́с на пружи́нах — матра́ц на пружи́нах; на (чому), за (що)

спаси́бо на до́бром сло́ве — спаси́бі на до́брому сло́ві (за до́бре сло́во);

говори́ть на не́скольких языка́х — говори́ти кількома́ мо́вами

обуча́ться на родно́м языке́ — навча́тися рі́дною мо́вою

писа́ть на украи́нском языке́ — писа́ти украї́нською мо́вою

част.

на

на, возьми́! — на, візьми́!

вот тебе́ [и] на, вот те на́ — вот

на́-ка, на́-поди, да и на́-поди — диви́сь, диви́сь ти, ти диви́сь, диви́, диви́но, ти диви́, глянь, ти глянь

III

част.

како́й (что) ни на е́сть — ни I 2)

Русско-украинский словарь > на

8
нечто

I. щось, (кое-что) дещо, (как

сщ.

) дещиця. [Я маю сказати вам щось (дещо) (Київ). Може в цій книжці є щось путнє (Кандід). Я маю дещо братові переслати (М. Вовч.). Ми хочемо розказати дещицю про місяць (Дещо)]. -то весьма удивительное — щось вельми дивне. -то невообразимое — щось неуявленне. -то поразительное — щось разюче, (невероятное) щось неймовірне. Взгляд и -то — погляд і дещо. -то иное — що (щось) инше. [Радить йому зовсім що инше, ніж досі правив (Кониськ.)].

II. Нечто — см. Нешто.

II. Не что)

мест.

указат.-

отриц.

I. 1) (ничто не) ніщо не; (не что иное) не що(сь) инше, ніщо инше. -то в лесу трещит, что не медведь ломится — не що(сь) инше в лісі тріщить (ніщо инше в лісі не тріщить), а ведмідь преться (суне). -то возьмёшь — нічого не візьмеш. -то ему сделаешь — нічого йому не зробиш, (ничего с ним не поделаешь) нічого з ним не вдієш;

2) (с переносом удар. на отрицание — в косв. пад.). Нечого — нема(є) (прош. вр.: не було, буд.: не буде) чого, нема що, нічого; срв. Нечего 2 (отдельно). [Нема чого відписувати їм (Грінч.). Нічого з чужої мови на нашу перекладати (Крим.)]. Мне -го дать вам — мені нічого (мені нема чого, я не маю що или чого) дати вам. -го делать — а) нема чого (нічого) робити. Мне -го делать — я не маю що робити; б) нічого робити, (ничего не поделаешь) нічого не вдієш. От -го делать — зні[е]чев’я, від (з) нічого робити. [Знічев’я навіть згодилась дивитись, як розпинали трьох злочинців (Л. Укр.)]. -го сказать! — нівроку! нема що (й) казати! [Добра компанія буде, нівроку! (М. Левиц.)]. Больше (дальше) -го сказать — більше нема чого (нічого) сказати; (да и всё тут) та й годі! годі! [Сміх, та й годі! (Шевч.). Добре мені так, що годі! (М. Вовч.)]. Нечему — нема(є) чому, нічому. -му удивляться — нема з чого (на що) дивуватися, (незачем) нема чого дивуватися. Нечем — нема(є) чим, нічим. Не за что — нема(є) за що, ні за що. Не к чему — нема(є) до чого, ні до чого. Не на чем — нема(є) на чому, ні на чому. -чем сесть — нема на чому (ні на чому) сісти. «Спасибо!» — «-чем» — «Дякую!» — «Нема за що (ні за що)». Не на что — нема(є) на що, ні на що, нема(є) за що, ні за що. -что купить хлеба — нема(є) за (на) що (ні за (на) що) купити хліба. Не от чего — нема(є) від чого, ні від чого, нема(є) з чого, ні з чого. Не с чем — нема(є) з чим, ні з чим.

II. Нечто,

нрч.

(

народн.

) — (ничего) нічого; (вестимо) звичайно, звісно, а звісно, авжеж; (пожалуй) (не)хай і так; (ладно) гаразд, ну-ну. Дать то бы -то, да было бы за что — дати не важко (не страшно), аби було за що. «Бывал ли ты в Москве?» — «-то» — «Чи ти бував у Москві?» — «Звичайно (Авжеж, Звісно)». «Берёшь, что ли, полтину?» — «-то, давай» — «Береш півкарбованця,чи що?» — «Гаразд (Ну-ну), давай».

* * *

мест.

нечто то ино́е — щось (де́що) і́нше

Русско-украинский словарь > нечто

9
от

и Ото

предл.

род. п.

від (и од), з чого. От Киева до Львова — від Київа до Львова. От села до села — від села до села. От Кубани до (самого) Сана-реки — від Кубани (аж) до Сяна- річки (аж по Сян-ріку). Далеко от города — далеко від міста. Недалеко от города — недалеко міста, недалеко від міста. Ветер от севера — вітер із півночи. От оврага во все стороны шли разветвления — від яру на всі боки тяглися (розбігалися) рукави (відноги). От одного к другому — з рук до рук, з хати до хати. От понедельника до среды — від понеділка до середи. Время от времени — від часу до часу, часом, часами. День ото дня — з дня на день, з днини на днину, день одо дня. Час от часу — що-години. Год от году — від року до року. От самого утра — від (з) самісінького ранку. От вчерашнего дня — від (з) учорашнього дня. Письмо от 10 января — лист від (з) десятого січня (з дня десятого місяця січня). От 12-ти до 2-х часов — від (з) 12-ої до 2-ої години. Мои часы отстали от ваших на 10 минут — мій годинник зостався позад (проти) вашого на 10 хвилин. От первого до последнего — від (з) першого до останнього. Письмо от сына — лист від сина. Наследство от отца — спадщина (спадок) від батька. Евангелие от Матфея — євангелія від Матвія. Им должно быть предоставлено помещение от общества — вони повинні мати хату з громади. Я не ожидал этого от тебя — я не сподівався такого від тебе, не сподівався такого по тобі. Едва убежал от него — насилу від нього втік. Кланяйтесь ему от меня — вклоніться йому від мене. Отойди, отстань от меня — відійди, відчепися від мене. Отличить друга от врага — відрізнити друга від ворога. Убегать, исчезать от чьего лица, от кого — бігти, гинути з-перед кого. [Як зайці бігтимуть вороги з-перед тебе (Леонт.). І пішов сатана з-перед Господа]. Убери от лошади сено — прийми з-перед коня сіно. Не убегу ж я один от стольких людей — не втечу-ж я один перед стільки (стількома) людьми. Защищаться от врагов — боронитися проти ворогів. Укрыться, защититься от холода, от ветра — сховатися, захиститися від холоду, від вітру. Пострадать от засухи, от града — потерпіти від суші, від граду. Загореть от солнца — засмагнути від сонця, засмалитися на сонці. Спасти, -тись от смерти — вратувати, -ся від смерти. Оправиться от болезни — поправитися, одужати, вичуняти від хороби. Вылечить, — ться от ран — вигоїти, вигоїтися від (з) ран. Лекарство, средство от чего-л. — ліки, засіб проти чого и на що. Он получил отвращение от чего-л. — верне його від чого, відвернуло його від чого, взяла його нехіть (відраза) до чого. Умирать, погибать от голода — голодом, з голоду мерти, гинути. Умереть от тифа, от холеры, от тяжёлой болезни, от ран — умерти з тифу, з холери (на тиф, на холеру), з тяжкої хороби, з ран. Изнемогать от смертельных ран — на рани смертельні знемагати. Изнемогать от сна — на сон знемагати. Остолбенеть от ужаса, от страха, от неожиданности — скам’яніти з жаху, з страху, з переляку, з переполоху, з несподіванки. Плакать от радости, от счастья, от горя, от стыда

и т. п.

— плакати з радости (з радощів), з щастя, з горя, із (в)стиду, з сорома

и т. п.

Боль от жестокого оскорбления — біль з тяжкої образи. Посинеть от ярости, от холода — посиніти з лютости, з холоду. Задыхаться от гнева — задихатися з гніву. Глава опухли от плача (от слёз) — очі понапухали з плачу. От всего сердца, от души желаю вам (благодарю вас) — з (від) щирого серця, з душі бажаю вам (дякую вам). Горе от ума — горе з (великого) розуму. От глупости сделать что — з дуру зробити що. От чего это произошло — з чого це сталося (скоїлося). От этой песни у меня сердце холодеет — з цієї пісні в мене серце холоне. От одной мисли об этом у меня… — на саму згадку (з самої згадки) про це в мене… Произойти от кого — піти з кого. [З його усі ті і Савлуки пішли по світу (М. Вовч.)]. Это бычок от нашей коровы — це бичок з-під (и від) нашої корови. Доход от торговли, от продажи — прибуток із торговлі (з торгу), з продажу. От роду — з роду. От природы умный ребёнок — з природи розумна дитина. Отказываться, -заться от чего — відмовлятися, відмовитися від чого, зрікатися, зректися чого.

* * *

1) від, од, з, із

2) від, од , з, із, зі, зо

3) від; з

Русско-украинский словарь > от

10
попечение

о ком о чём пі[е]клування, дбання за (про) кого, за (про) що, опікування ким, чим, (забота) клопіт (-поту), турбота (и турботи

мн.

), старання за (про) кого, за (про) що, (уход) догляд (-ду) за ким, за чим. Неослабное -ние — повсякчасне пі[е]клування, дбання, повсякчасна турбота за (про) що. Иметь -ние о ком, о чём — пі[е]клуватися ким, чим и за (про) кого, за (про) що, дбати за (про) кого, за (про) що, опікуватися ким, чим, старання мати за (про) кого, за (про) що; срв. Пещися. Быть, находиться на чьём-л. -нии — на чиїй голові бути, під чиїм опікуванням (під чиєю опікою) бути. Взять кого на своё -ние — взяти кого на своє пі[е]клування, під своє опікування, взяти кого на свої руки (на свою голову, на свій клопіт). Оставлять что-л. на -ние кому-л. — приручати (приручити), уручати (уручити) кому що. Оставьте, отложите -ние об этом — покиньте турботу про (за) це, покиньте турбуватися цим, облиште це. Благодарю вас за ваше -ние обо мне — дякую вам за турботи ваші (за клопіт ваш) про (за) мене. Оставлять, оставить без -ния — занедбувати, занедбати кого, що, без опіки (без догляду) лишати (лишити), кидати (покинути) кого, що. Оставленный без -ния — занедбаний, занехаяний, неприкоханий, непоратований, необмислений. [Як сирітська дитина непоратована (М. Вовч.)].

* * *

піклува́ння; до́гляд, -у; опі́кування, опі́ка; дбання́ и дба́ння; турбо́та

Русско-украинский словарь > попечение

11
послушание

1) слухня[х’я]ність (-ости), послух (-ху), послуха, послухання, (по)слухня[х’я ]нство. [Мені бридка слухняність поневолі, — я-ж не рабиню взяв собі за жінку (Л. Укр.). А ви шануйтесь та з послуху ніколи не виходьте (Л. Укр.). Дякую тобі за цю послуху. Потіште своїм послух’янством і мене (Квітка)]. Выходить из -шания кому — відмовити послуху кому (Франко), іти проти волі кого. Оказывать неограниченное, полное -шание — безоглядно покорятися;

2) (в монастырях) послух, послухання, послушенство. [Ми пійдем до черниці на послухання (К. ЦН.). В цьому манастирі послушенство важке (Короленко)].

* * *

1) слухня́ність, -ності, по́слух, -у, послу́шність, послухня́ність; послухня́нство, послуха́ння, послуше́нство; покі́рність

церк.

по́слух, послуха́ння, послуше́нство

Русско-украинский словарь > послушание

Источник

Corpus name: OpenSubtitles2018. License: not specified. References: http://opus.nlpl.eu/OpenSubtitles2018.php, http://stp.lingfil.uu.se/~joerg/paper/opensubs2016.pdf

О, дякую, дякую, дякую! О, Боже!

Corpus name: OpenSubtitles2018. License: not specified. References: http://opus.nlpl.eu/OpenSubtitles2018.php, http://stp.lingfil.uu.se/~joerg/paper/opensubs2016.pdf

Источник