Как пишется украинский язык на украинском языке

1. 5
2. 4
3. 3
4. 2
5. 1

(1650 голосов, в среднем: 4.4/5)

I. 1) с

вин. п.

— а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) — на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем — пальцем на кого показувати. Смотреть на кого — дивитися на кого. Закричать на кого — закричати на кого. Доносить, клеветать на кого — доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого — скаржитися на кого, (

зап.

) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого — скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого — сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас — я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя — я беру це на себе. Он много берёт на себя — він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него — жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф — на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь — на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого — вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого — іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого — виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров — собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт — з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать — він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору — іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду — не бичую, а з гори йду — не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево — вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо — вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб — намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол — сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю — кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень — наткнутися на камінь. Положить на стол — покласти на стіл. Окна выходят на улицу — вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы — це впливає (має силу) на здоров’я, на нерви. Броситься кому на шею — кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею — на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум — спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум — мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится — розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо — говорити на ухо. Стать на колени — см. Колено 1. Кто назначен на это место? — хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово — вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон — посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо — відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! — що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку — покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык — перекладати на українську мову. Писать на украинском языке — писати українською мовою, (

зап.

) в українській мові. Вариации на тему — варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды — спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду — посадити на самий хліб і воду. Он на все руки — він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на — не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) — на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север — простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад — повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток — подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн — я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку — на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в’язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор — карета в’їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону — перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты — йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу — піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту — піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну — іти на війну. Ехать на воды — їхати на води. Вести на казнь — вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок — викликати на дуель (

гал.

на поєдинок). Звать на свадьбу — закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) — на що; срв. О, об 2. На другой день — другого дня, на другий день. На третью ночь — третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху — на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра — на(в)завтра. На следующий год — на той рік, на наступний рік. На будущее время — на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля — уночі з четвертого на п’яте липня. В ночь на 5-е июля — уночі проти п’ятого липня. С понедельника на вторник — з понеділка на вівторок. Со дня на день — з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени — на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю — їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней — відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней — на кілька (декілька, скількись) день. На два года — на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) — на що, за що. [Не на те козак п’є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги — я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что — проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре — помножити п’ять на чотири. На половину меньше — на половину менше. Убавить на треть, на половину — зменшити на третину, на половину. Разделить на двое — розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего — на чотири, на п’ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо — на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх — обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей — (по)купити на три карбованці, на п’ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей — я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один — сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) — на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи — на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги — він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение — віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги — грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку — з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого — засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным — на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник — шити сорочку про свято. На чёрный день — про чорний день, про лиху годину. На случай — про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара — на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт — на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) — (до)кинути про кого, (

шутл.

) водою бризнути на кого. На риск — на риск, на відчай. На жизнь и на смерть — на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть — забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня — до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес — купувати на вагу що. На беду — на біду, на лихо, на нещастя. На встречу — см. Навстречу. На силу — см. Насилу. На память — а) на пам’ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам’ять; см. Память 2. На голодный, желудок — на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;

2) с

предл.

п. — а) на вопрос: где, на ком, на чём — на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу — пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле — сидіти на стільці. Книга лежит на столе — книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок — я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке — рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках — нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах — сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах — із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах — це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах — стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме — в мене не те на думці. На небе и на земле — на небі і на землі. На небосклоне — на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе — на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре — міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера — на березі (над берегом) озера. На дне бутылки — на дні пляшки. На всех углах улиц — на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу — на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш

и т. п.

). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого — на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке — бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы — жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села — ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина — я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье — на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности — уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок — за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике — стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте — на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком — бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе — спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался — він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом — дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди — різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге — писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды — держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке — переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях — їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых — їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях — я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах — плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах — битися на шпадах. Передать на словах — переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле

и т. п.

) — грати, заграти на що и на чому (

напр.

на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях — ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке — пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах — карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку — на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу — віз важкий на ходу и до ходу. На коленях — см. Колено 1. На цыпочках — см. Цыпочки. На четвереньках — см. Четвереньки. На корточках — см. Корточки. Компания на акциях — акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) — на чому. Быть на службе — бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах — бути на варті (на чатах). На побегушках — см. Побегушки. На смертном одре — на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) — на чому. На этой, на прошедшей неделе — на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях — цими днями. На святках — святками. На досуге — на дозвіллі. На отъезде — на від’їзді, від’їздячи. Жениться на тридцатом году — оженитися на тридцятому році;

1) (

мн.

нате),

глаг. нрч.

— (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с

вин. п.

). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку — ось на, це тобі на горілку. На, возьми! — на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту — (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;

2)

междом.

— о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! — о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! — от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б’ють, за брехню віри не дають, — оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! — диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!

1)

с вин. п.

на (кого-що)

2)

с предложн. п.

на (кому-чому)

Translatero.com > Русско украинский переводчик онлайн

Следующая >>>

Следующая >>>

Следующая >>>

Русский-Украинский

Русский-Украинский

Русский

Болгарский-Украинский Испанский-Украинский Итальянский-Русский Русский-Итальянский Русский-Французский Украинский-Болгарский Украинский-Испанский Украинский-Русский Украинский-Чешский Французский-Русский

This site is protected by reCAPTCHA and the Google Privacy Policy and Terms of Service apply.